“Чайка Джонатан Лівінгстон” аналіз

 Автор – Річард Бах
Рік видання – 1970
Жанр твору – повість-притча
Тема – розповідь про молоду чайку, яка навчилася літати та присвячує себе самовдосконаленню і самопожертві
Ідея – потрібно прагнути до самовдосконалення
“Чайка Джонатан Лівінгстон” головна думка – потрібно вчитися та розвиватися, а не пливти по течії.

Алегоричні образи “Чайка Джонатан Лівінгстон”

    зграя чайок – наше повсякденне життя;
    політ Джонатана Лівінгстона – свобода;
    прагнення Джонатана вдосконалювати політ – шляхи людського самовдосконалення, бажання пізнати сенс буття і осмислити свій статус у світі
    Джонатан – людина, яка прагне до знань, досконалості.
    Крила – символ свободи, волі, духовності.

Основний конфлікт в творі “Чайка Джонатан Лівінгстон” – це конфлікт між сірою масою людей (Зграя) та особистістю (Джонатан). Зграя вважає, що вони не здатні пізнати сенс життя, бо він недосяжний, вони кинуті у цей світ лише для того, щоб їсти та жити доти, доки вистачить сил. З цим категорично не згоден Джонатан, яким керує жага пізнання: «Тисячі років ми рискаємо в пошуках риб’ячих голів, але зараз нарешті стало зрозуміло, навіщо ми живемо: щоб пізнавати, відкривати нове, бути вільними».

Композиція повісті складається з 3 частин, і це не випадково, бо Р. Бах показав 3 ступені духовного вдосконалення Джонатана.
1- усвідомлення ідеї свободи;
2- досягнення досконалості;
3-прагнення поділитися знанням вищої істини з учнями, щоб вони також втілили ідею Великої Чайки – всеосяжну ідею свободи.

Сюжетний ланцюжок твору “Чайка Джонатан Лівінгстон”

Джонатана бентежить звичність існування чайок, які стурбовані лише щоденною боротьбою за виживання – Лівінгстон прагнення до вдосконалення – Він вивчає мистецтво польоту– Джонатан не може змиритися з правилами примітивного існування чайок  – Лівінгстона вигнали зі зграї – Життя на самоті – Зустріч із сяючими чайками, які забирають його на Небеса – знайомство з Чіангом, мудрою чайкою-старійшиною, яка вчить його переміщатися зі швидкістю думки в просторі та часі – Джонатан вирішує повернутися на Землю, щоб передати отримані знання іншим чайкам його зграї – Флетчер стає першим учнем Джонатана – до Лівінгстона приєднуються інші чайки, яких вигнали зі зграї – Лівінгстон навчає учнів майстерності польоту – Джонатан з учнями летить до зграї, щоб навчати їх майстерності польоту – згодом до нього приєднується все більше прихильників – передача ролі наставника Флетчеру – Флетчер навчає молодих чайок

 “Чайка Джонатан Лівінгстон” герої твору:
    Чайка Джонатан Лівінгстон – головний герой твору Р. Баха. Він перший серед чайок своєї стаї, який повстав проти встановленого порядку призначення чайок у житті. Джонатан – чайка, яка любить літати більше, ніж усе на світі. Джонатан – це не просто чайка, він символізує людину, яка прагне знань, досконалості.

Другорядні герої:
    Чайка Салліван – наставник Джонатана та інших чайок, які покинули землю і продовжували навчатися у вищому світі.
    Старійшина стаї Чіанг – він навчив Джонатана всій мудрості філософії свободи. Він сховище всіх знань і мудрості Всесвіту.
    Флетчер Лінд – перший учень Джонатана. Флетчер – нетерпляча чайка, але під мудрим контролем Джонатана Флетчеру вдається досягти успіху у філософії польоту. Після смерті Джонатана Флетчер займає посаду вчителя. Флетчер молодий і нетерплячий. Він також має розвинене почуття справедливості. Флетчер – спритний учень, який бере до душі уроки Джонатана.
    інші чайки. 

Xарактеристика головного героя

    

Молодий птах Джонатан Лівінгстон, чиї родичі захоплені тільки пошуками їжі і стурбовані виключно боротьбою за їжу, хоче від життя більшого. Джонатана не приваблює сіре і безглузде існування більшості пернатих. Він мріє удосконалюватися, і присвячує себе вивченню мистецтва польоту як способу життя, а не способу пересування заради їжі.

Решта чайок не розуміють прагнень Лівінгстона і проганяють його зі зграї. Розлучившись з примітивним пташиним суспільством і живучи один, він відточує майстерність польоту і насолоджується щоденним ширянням серед хмар. Під час однієї з подорожей Джонатан зустрічає двох чайок, які забирають його на Небеса – туди, куди можна потрапити через самовдосконалення. Тут він

знайомиться з птахами, які, як і він сам, присвятили життя польоту. Незабаром Джонатан дізнається, що цей світ виявляється прелюдією до куди більш досконалого краю. Туди йдуть лише кращі, в число яких може увійти і Лівінгстон. Але замість того, щоб спробувати перелетіти на наступний щабель, герой приймає незвичайне рішення – повернутися на Землю і допомогти іншим птахам в їх прагненні до самовдосконалення.

Небеса допомогли зрозуміти Джонатанові головне: «Я створений
довершеним, мої можливості безмежні.,.» .. Досконало опанувавши техніку польоту, він підготував себе для злету  в небеса, тобто  для пізнання  доброти та любові.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/chaika-dzhonatan-livinhston-kharakterystyka-heroiv

 “Чайка Джонатан Лівінгстон” скорочено аудіокнига українською      https://www.youtube.com/watch?v=jNKCLNxzgQA&t=2s

 

“Чайка Джонатан Лівінгстон” тести
1. Назвіть автора твору “Чайка…”:
а) Річард Бах;    б) Йоганн Бах;     в) Себастьян Бах.

2) Кого звали Джонатан Лівінгстон?
а) пелікана;    б) альбатроса;    в) чайку.

3) Зупинитися в повітрі – для чайки це:
а) щастя;     б) ганьба;    в) блаженство.

4) Що Джонатан Лівінгстон любив робити найбільше?
а) літати;    б) відпочивати;    в) полювати за рибою.

5) Чого хотів добитися Джонатан?
а) виняткового вміння ловити рибу;
б) вміння досягати максимальної швидкості при польотах;
в) захоплення та поклоніння Зграї.

6) Чи оцінила Зграя досягнення Джонатана Лівінгстона?
а) так;    б) ні;   в) половина оцінила, половина  – ні.

7) Як повелася Зграя з Джонатаном?
а) подякувала за його завзятість і мужність;
б) зажадала припинити польоти;
в) вигнала з Сім’ї Чайок, зі Зграї.

8) “Ми з твоєї Зграї, Джонатан, ми твої брати … Ми прилетіли, щоб покликати тебе вище, щоб покликати тебе додому …” Хто сказав ці слова Джонатану?
а) два пелікани;     б) дві чайки;     в) два альбатроси.

9) Кого зустрів Джонатан на небесах?
а) чайок-однодумців;
б) пеліканів-ворогів;
в) альбатросів-провідників.

10) Що вважали небесні чайки справою всього свого життя?
а) жити в своє задоволення;
б) змагатися один з одним;
в) осягати таємниці польоту.

11) Що Салліван (наставник Джонатана) вважає сенсом життя?
а) досягти досконалості і розповісти про це іншим;
б) насолоджуватися їжею;
в) боротися за владу в Зграї.

12) Завдяки яким якостям Джонатан досяг досконалості в польотах?
а) мужності і безстрашності;
б) заздрості і злості;
в) успішності і зради.

13) Чому Джонатан нудьгував по Землі?

а) йому хотілося похвалитися своїми досягненнями;
б) він втомився від свого наставника;
в) хотів поділитися видобутої їм правдою про польоти зі своєю зграєю.

14. Кого зустрів Джонатан на Землі?
а) Флетчера ;.    б) Саллі;        в) Чіанг.

15. Скільки  учнів було в Зграї у Джонатана?
а) 2;            б) 4;          в) 7.

16. Як Джонатан пояснив своїм учням повернення до Зграї?
а) він вважав: кожен може бути самим собою і жити, де хоче;
б) йому дуже хотілося показати Зграї свою перевагу;
в) він хотів викликати Найстаршого на поєдинок.

17. Як поставилася Зграя до появи Джонатана?
а) скандалили з учнями Джонатана;
б) не звертали уваги на Джонатана і його учнів;
в) знову вигнала його з рідних місць.

18. Що сталося через місяць із Джонатаном?
а) чайки остаточно зненавиділи Джонатана і його учнів;
б) чайки з Зграї стали проявляти інтерес до занять Джонатана і його учнів;
в) чайки як і раніше не звертали уваги на Джонатана.

19. Чому Флетчер врізався в скелю під час польоту?
а) рятував пташеня, в якого мало не врізався;
б) намагався накласти на себе руки;
в) його зрадили товариші.

20. Чи повернувся Флетчер до Зграї?
а) так;           б) ні.

21. Хто допоміг Флетчеру повернутися до життя?
а) Мартін;    б) Чарлз;      в) Джонатан.

22. Чому Зграя хотіла вбити Джонтана?
а) вони вирішили, що він диявол;
б) він посварився зі Найстаршим;
в) він відмовився тренувати Найстаршого.

23. Що, за спостереженнями Джонатана, скорочує життя чайок?
а) злість б) страх в) нудьга г) всі відповіді
Джерело: https://dovidka.biz.ua/chaika-dzhonatan-livinhston-testy-z-vidpovidiamy

«Маленький принц» аналіз

  

«Маленький принц» аналіз (паспорт) твору

Автор -Антуан де Сент-Екзюпері
Рік написання – 1942
Напрям – реалізм
Жанр «Маленький принц» – філософська алегорична казка-притча

    Елементи казки: незвичний сюжет, персоніфікація рослин, тварин (Лис, Троянда, Змія)
    Елементи притчі: багато алегорій (баобаби, вода), подаються морально-філософські роздуми письменника

Повчальні моменти: твір містить філософські роздуми про сенс життя людини. Письменник прагне переконати людей, що головне — це їхні душі, відношення до матеріальних та моральних цінностей. Треба любити життя, людей і ти будеш щасливим.

Тема – подорож Маленького принца
Ідея – треба любити життя, людей і ти будеш щасливим.
Головні герої – маленький принц, льотчик, лис, король, честолюбець, пияк, ділок, ліхтарник, географ
Проблематика — сенсу буття, дружби, кохання, відповідальності, влади; честолюбства; пияцтва; ділової людини; почуття відповідальності; черствої душі.
Сюжет «Маленький принц»

«Маленький принц» — казка про льотчика, який опинився в африканській пустелі Сахара внаслідок аварії літака. Тут чоловік зустрів маленького принца, у якого була своя планета завбільшки з будинок і якому не вистачало друга. Подорожуючи від астероїда до астероїда, маленький принц знайомиться з їх досить дивними мешканцями. Але головна зустріч у нього відбулася на Землі — він познайомився з мудрим лисом, який відкрив йому таємницю дружби й любові.

Гуманістичний зміст твору: твір пройнятий любов’ю до людини, прагненням достукатися до її душі, сколихнути, змусити замислитися й очиститися від усього нещирого й непотрібного, повернути втрачену дитячу щирість, чистоту, безпосередність.

Центральний конфлікт казки – зіткнення двох систем цінностей, справжніх і фальшивих, духовних і химерних.

Принцип побудови – мандрівки та діалоги Маленького принца, які стали діалогами душі людини і самим собою.

«Маленький принц» композиція
Твір складається з 27 глав, протягом яких головні герої подорожують по планетам і розмовляють один з одним, розмірковуючи про життя.  Їх тісне спілкування дозволяє з’єднати дві абсолютно різні всесвіти: світ дітей і світ дорослих.
Розставання не стає для них трагедією, адже за цей час вони стали набагато мудріше і змогли краще зрозуміти один одного, поділившись частинкою своєї душі.
У казці розкриті дві сюжетні лінії – це історія льотчика-оповідача, і безпосередньо пов’язана з ним тема реальності «дорослих» людей, та історія життя Маленького принца.
 

Образ Маленького принца
Маленький принц втілив у казці людські якості, які надали сенс людському життю. У нього добре серце, розумний погляд на світ. Малюк працелюбний, стійкий у своїх симпатіях. Він не мав агресивних чи жадібних прагнень. Він ще не зіпсований світом ділків та честолюбців. Маленький принц – ідеал, романтична мрія, яка ще не загинула в світі. І світ багатий саме завдяки їй. Час від часу мрія оволодівала людьми. І тоді знову з’явився на нашій планеті Маленький принц. У фіналі казки появився мотив смерті. До цієї теми Екзюпері підійшов зі своєї точки зору. “Смерть неминуча, – розмірковував Маленький принц. – Та чи можна вважати, що смерть позбавляє життя змісту?” Маленький принц так не думав. Він змусив людину примиритися з неминучістю смерті і запевнив, що інакше йому не повернутися на свою планету. Казка закінчилася сумно, проте вона лишила не тільки сум, а прагнення до світлого, красивого, щоб у “дорослих” людей, у буденній метушні, дріб’язкових клопотах не відмирали щедрість і щирість душі, не згасло чисте бачення світу, не притупилося почуття відповідальності за тих, кого ми “приручаємо”.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/malenkiy-prints-analiz 

 “Маленький принц” 

короткий переказ

Хлопчик, якому було шість, знайшов у книжці картинку і опис, де говорилося, що удав ковтає жертву цілком. Він намалював удава, що з’їв слона цілком. Але дорослі не розуміли сенсу картинки і говорили, що це капелюх. Так оповідач і жив на самоті.

Одного разу, через поломку літака він опинився в Сахарі, де зустрів незвичайного хлопчика, який попросив оповідача намалювати йому баранчика. Всі малюнки він визнав непридатними. Сподобався йому малюнок із зображенням коробки. Автор пояснив, що у цій коробці всередині баранчик. Це втішило хлопчика, тому що тепер у його баранчика був будинок. Так автор подружився з маленьким принцом, який прилетів на Землю з планети Б-612.

Малюк мав намір годувати баранчика баобабами. Він розповів новому другу, що на його планеті занадто багато цих рослин. Хлопчик побоювався, що їх коріння займуть всю планету. Тому він щоранку, після того як приведе себе до ладу, прополював баобаби. Єдиною і улюбленою розвагою принца було спостереження за заходом сонця.

Через кілька днів приятелі розмовляли про квіти. Принц намагався з’ясувати, навіщо їм шипи. Він не погоджувався з другом, що це прояв злості, а вважав, що шипи потрібні квітам для хоробрості. На планеті принца росла одна квітка. Хлопчик хвилювався, що баранчик з’їсть її. dovidka.biz.ua Ця квітка на планеті з’явилася невідомо звідки. З появою примхливої ​​красуні життя на планеті змінилося. Своєю уразливістю вона змучила принца. Він покинув красуню, яка побажала хлопчикові хорошої подорожі і зізналася, що любить його.

Маленький принц відвідав кілька астероїдів. На найближчому з них хлопчик зустрів короля. Вони говорили про розумність наказів. Король не міг своїм наказом влаштувати захід для хлопчика. Принцу стало нудно, і він вирушив далі.

На наступній планеті малюк познайомився з честолюбцем. Все його життя йшло на те, щоб змусити навколишніх надавати йому почесті, незважаючи на те, що на його планету рідко хто заглядав.

На наступному астероїді відбулося знайомство з п’яницею, який пив, щоб заглушити свою совість.

Далі хлопчик познайомився з діловою людиною, що невідомо для чого рахував зірки.

На наступній крихітній планеті жив ліхтарник. Його робота полягала в тому, щоб запалювати і гасити ліхтар. Він не переставав робити це, тому що планета крутилася дуже швидко, і ліхтарник навіть не встигав поспати.

На іншій більш великій планеті хлопчик зустрів географа. Старий займався написанням книг. Географ розповів малюкові, що вчені складають свої записи з розповідей мандрівників.  Принц докладно описав свою планету. Старий географ розповів хлопчикові про планету Земля і рекомендував побувати на ній.

Маленький принц продовжив свою подорож. На землі малюк подружився з лисом, змійкою і льотчиком. Лис розповів хлопчикові істину про дружбу. Маленький принц згадав про свою квітку, про яку ніхто крім нього не дбав. Він попросив змійку вкусити його і сказав льотчику, що це буде зовсім не смерть. Так принц повернувся до дому.

“Маленький принц” характеристика головного героя

    Маленький принц – головний герой казки, який прилетів зі своєї маленькою планети на Землю. Перед тим він здійснив довгу подорож по самим різним планетам, які були населені «дивними дорослими». У Маленького принца свій світ, тому зіткнення зі світом дорослих породжує у нього масу питань і непорозумінь. Потерпілий аварію льотчик зайнятий усуненням неполадок в літаку. На світанку пілот, що задрімав, чує тоненький голос дитини: «Будь ласка … намалюй мені баранчика!» Так оповідач знайомить читача з Маленьким принцом, що настільки чудесним чином з’явився серед пісків Сахари.

    Подорож Маленького принца, яку він зробив, посварившись зі своєю трояндою, зустрічі з королем, честолюбцем, п’яницею, діловою людиною, географом – єдиними мешканцями маленьких планет – дозволили автору зробити висновок: «Так, дивний народ – ці дорослі! Дрібниці здаються їм важливими, а головного вони не бачать. Замість того, щоб прикрашати свій будинок, обробляти свій сад, свою планету, вони ведуть війни, тиранять інших людей, і сушать свої мізки безглуздими цифрами, і тішаться жалюгідною мішурою, і ображають своєю суєтою і жадібністю красу заходів і сходів, полів і пісків. Ні, не так треба жити! »Маленький принц не зустрів на планетах нікого, хто б міг бути його другом. Лише образ ліхтарника вигідно відрізняється від інших образів тим, що він вірний своєму обов’язку. І ця вірність хоч і безглузда, але надійна.

    Маленький принц зустрічається на Землі з Лисом і на його прохання поступово приручає його. Вони стають друзями, але розлучаються. Мудрою заповіддю звучать слова Лиса: «… ти назавжди відповідальний за всіх, кого приручив. Ти відповідальний за свою троянду ». Найдорожчими в цьому житті для Маленького принца стають Лис і покинута ним троянда, тому що вони – єдині в світі. Поява Маленького принца в пустелі, його поява льотчику, що потрапив у аварію, – це символічне нагадування дорослому про його «внутрішню батьківщину», а його «смерть», зникнення і горе, викликане цим, – трагедія дорослого, в душі якого гине дитина. Саме дитина втілює в собі все саме добре, чисте, прекрасне.

     Тому письменник з гіркотою говорить про те, що дорослі, розлучаючись з дитинством, нерідко забувають про вічні, нетлінні цінності; вони стурбовані важливими, на їх погляд, речами і ведуть нудне, сумне існування. А люди повинні жити по-іншому, їм потрібна чиста вода глибоких колодязів, потрібні бубенці зірок у нічному небі. І тому, що Сент-Екзюпері не впевнений, чи вдасться йому переконати людей у своїй – їх власна! – правді, казка така сумна.

     Образ Маленького принца – образ людської душі в ідеалі. Він втілює в собі всі кращі риси, які можуть бути притаманні людині – відкритість, чистота, піднесеність над матеріальним, мудрість. Разом з тим, Маленький принц самотній. Його планета настільки мала, що там навряд чи вистачить місця комусь ще.  А адже по суті планета Маленького принца – символ внутрішнього світу людини. З цієї позиції особливий сенс набувають слова Маленького принца: «Є таке тверде правило. Встав вранці, вмився, привів себе в порядок – і відразу ж приведи в порядок свою планету ». Вони характеризують принца, як людину, здатну очищати свої помисли і наводити порядок, насамперед у душі.

    Ця тонка, самотня, ранима і мрійлива дитина, яка любить спостерігати заходи сонця, переживає про долю примхливої квітки і вірить, що йому ще багато чого треба пізнати, по-справжньому розкривається, пізнавши любов до Троянди і дружби з Лисом. Саме вони внесли в його душу той необхідний штрих здатності жити для іншого, піклуючись про нього і нічого не вимагаючи натомість, який зробив його і без того чисту душу квінтесенцією ідеальній людській сутності, до якої слід прагнути кожному з нас. Адже тільки любов і відданість здатні вилікувати від самотності і допомогти знайти сенс життя.

                                   “Маленький принц” цитати українською

    Дорослі ніколи нічого не можуть збагнути самотужки, а діти втомлюються тлумачити їм очевидне.

    — Ось моя таємниця. Вона дуже проста: лише серце добре бачить. Найголовнішого не побачиш очима.

    Ти назавжди береш на себе відповідальність за тих, кого приручив.

    — Знаєш, чому гарна пустеля? — спитав маленький принц.— Десь у ній ховаються джерела.

    — Але очі не бачать. Шукати треба серцем.

    «Що за дивний народ ці дорослі!».

    «Душі не старіють, вони або народжуються старими, або залишаються юними назавжди»,

    «Кожна людина повинна прагнути до своєї планети».

    «Нічого я тоді не розумів. Треба було судити не за словами, а за справами. Вона дарувала мені свій аромат, осявала моє життя, мов сонце»

    «Я не повинен був тікати. За цими нелукавими хитрощами я повинен був відчути ніжність. Квіти такі непослідовні! Та я був ще дуже молодий, я ще не вмів любити».

    «Та я був ще дуже молодий, я ще не вмів любити»

    «Дорослі дуже люблять цифри»;

    «Встав уранці, умився, привів себе до ладу — й одразу ж упорядкуй свою планету»

    «Діти повинні бути поблажливими до дорослих»;

    «Ми ті, хто розуміє, що таке життя,— ми, звичайно, сміємося над номерами й цифрами!»

    «А коли він востаннє полив чудову квітку і збирався накрити її ковпаком, йому навіть захотілося плакати».

    «Останнього ранку він старанніше, ніж звичайно, прибрав свою планету. Він дбайливо прочистив діючі вулкани… Крім того, у нього був ще один згаслий вулкан… Він прочистив і згаслий вулкан також».

    «І моїм вулканам, і моїй квітці є користь з того, що я ними володію. А зіркам від тебе немає ніякої користі…»

    «Якщо ти мене приручиш, моє життя немов сонцем освітиться. Твої кроки я буду відрізняти від тисячі інших. Почувши кроки людей, я завжди тікаю і ховаюсь. Та твоя хода покличе мене, мов музика, і я вийду зі своєї схованки. І ще — дивись! Бачиш, он там, у полях, колоситься пшениця? Я не їм хліба. Колосся мені не потрібне. Поля пшениці мені ні про що не говорять. І це сумно. А ти маєш золоте волосся. І як чудово буде, коли ти мене приручиш! Золота пшениця буде нагадувати мені про тебе. І я полюблю шелест колосся від вітру…»

    «Вода буває потрібна і серцю»
Джерело: https://dovidka.biz.ua/malenkiy-prints-tsitati-ukrayinskoyu

“Маленький принц” ТЕСТ:

1. В якому році вперше було видано твір А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»?
а)  1931     б)  1936  в) 1941      г) 1943

2. Кому А. де Сент-Екзюпері присвятив твір “Маленький принц”
А) другу Леонові Верту
Б) батькові Жану-Марку Сент-Екзюпері
В) дружині Консуело
Г) матері Марі де Фонколомб

3. Яку тему вводить Сент-Екзюпері у присвяті до твору “Маленький принц”
а) романтика польотів     б) жахи війни та страждань  в) протистояння дорослих і дітей
г) система освіти у Франції

4. Від чийого імені ведеться оповідь у творі
а) маленького принца     б) пілота
в) дорослого принца, який виріс і згадує дитинство
г) від третьої особи, про яку нічого невідомо

5. Де відбувається основна дія твору Сент-Екзюпері “Маленький принц”
а)  у пустелі Гобі    б) у садку, де ростуть троянди    в) у пустелі Сахара
г) на авіаційній базі десь у Франції

6. Яка квітка росла на планеті маленького принца
а) айстра     б) троянда     в) мак     г) тюльпан

7. Яким чином маленький принц покинув рідну планету
а) відлетів на ракеті    б) відлетів на хмарці    в) відлетів з мандрівними птахами
г) відлетів на літаку

8. Назва астероїда маленького принца
а) жовтий астероїд     б) В – 48    в) астероїд вулканів      г) В – 612

9.  ”Маленький принц” за жанром – це
а) повість-притча      б) казка     в) повість-казка     г) казка-притча

10. Кому належать слова: “Ці дорослі – дивакуваті люди”
а) ліхтарнику     б) маленькому принцу    в) шанолюбу     г) лису

11. Яку картинку в дитинстві намалював оповідач?
а)  Удава, який проковтнув слона;   б) капелюх;  в)  Кобру, яка проковтнула капелюх;
г) Розу.

12. Хто з героїв твору говорив, що “…Людям уже бракує часу щось узнавати. Вони купують готові речі в торговців”
а) маленький принц    б) лис   в) географ   г) ліхтарник

13. Кому належать слова: “Увечері накрийте мене ковпаком. У вас тут надто холодно. Дуже незатишна планета ”
а) маленький принц    б) лис    в) король     г) троянда

14. Найголовніше можна побачити лише…
а) очима  б) серцем    в) у телескоп    г) через збільшувальне скло

15. Що Маленький принц обіцяв подарувати льотчику на прощання?
а) Яблуневий сад;    б) Поле троянд;     в) Особливі зірки;    г) Сяючу планету.

16.  Хто навчив Маленького принца закону: «Ти назавжди у відповіді за всіх, кого приручив»?
а) Лис;  б) змія; в) ліхтарник;  г) Льотчик.

17. Чому Маленький принц заплакав, коли побачив сад з безліччю троянд?
а) Маленький принц плакав від захоплення красою кожної квітки;
б) Троянди мали поганий характер і почали ображати Маленького принца;

в) Маленький принц зрозумів, що його квітка не єдина у світі і не особлива;
г) Маленький принц не заплакав, а посміхнувся.

18. Кого першого зустрів Маленький принц на Землі?

а)  Лиса;    б)  змію;   в)  Розу;    г)  Льотчика.

19. Якою планетою за рахунком для Маленького принца стала Земля з тих, які він відвідав?
а)  четвертою;  б)  п’ятою;    в)  сьомою;    г)  Восьмою.

20. На чиїй планеті не побував Маленький принц?
а)  монарха;  б)  Ділової людини;  в)  ліхтарника;    г)  Годинникаря.

21. Що робив маленький принц, коли йому було дуже сумно?
а)  Дивився, як падають зірки; б)  Дивився, як заходить сонце;
в)  Висапував баобаби;  г)  Малював баранчиків.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/malenkyi-prynts-testy-z-vidpovidiamy

М.ГОГОЛЬ "Ревізор" аналіз. “Шинель” Гоголь переказ

 

“Ревізор” аналіз твору

Автор – Микола Гоголь
Рік написання – 1835
Жанр – комедія соціально-сатиричної спрямованості.
Напрямок – реалізм
Тема – пороки суспільства, чиновництво і його беззаконня, лицемірство, духовна бідність, загальнолюдська дурість.
Основна думка п’єси – думка про неминучу духовну відплату, яку повинен очікувати кожен чоловік. За основну думку можна взяти цитату: “На дзеркало нема чого нарікати, коли пика крива”.

Чиновники і відомі діячі здебільшого поводяться неналежно (наприклад, беруть хабарі) і лише з приїздом високопоставленої особи починають прикривати свої грішки.

Проблематика твору “Ревізор”
– чинопочитан

– хабарництво;
– морально-етична проблематика.

“Ревізор” композиція
    Зав’язка. Звістка про приїзд ревізора.
    Розвиток дії. 

1. Розпорядження Городничого чиновникам. Новина з готелю. 

2. Візит Городничого в готель. 

3. Огляд Хлестаковима богоугодних закладів. Хлестаков в будинку Городничого. 

4. Парад чиновників і скаржників. 

5. Сватання Хлестакова.
    Кульмінація. Брехня Хлестакова і торжество Городничого.
    Розв’язка. Лист Хлестакова Тряпічкіну. Звістка про приїзд справжнього ревізора.

Головні герої твору “Ревізор”:-    -Антон Антонович Сквозник-Дмухановський, городничий

    - Анна Андріївна, його дружина
    - Марія Антонівна, його дочка
   -  Лука Лукич Хлопов, доглядач училищ.
    - Дружина його.
   -  Аммос Федорович Ляпкин-Тяпкін, суддя.
    - Артемій Пилипович Суниця, піклувальник богоугодних закладів.
    -  Іван Кузьмич Шпекин, поштмейстер.
    - Петро Іванович Добчинський, Петро Іванович Бобчинський – міські поміщики.
    - Іван Олександрович Хлестаков, чиновник з Петербурга.
    - Осип, слуга його.
    - Християн Іванович Гібнер, повітовий лікар.
    - Федір Іванович Люлюков, Іван Лазаревич Растаковскій, Степан Іванович Коробкін – відставні чиновники, почесні особи в місті.
    - Степан Ілліч Уховертов, приватний пристав.
    - Свистунов, Пуговіцин,  Держиморда – поліцейські.
    - Абдулін, купець.

«Ревізор» справді геніальний твір М. В. Гоголя, немає людини, яка б не чула фразу: «До нас їде ревізор». Комедію написано легко в жанрі гротеску і тому читається швидко, із задоволенням і невимушено. Але, незважаючи на всю простоту викладу п’єси, питання, які піднімає автор і глибина творіння не так проста, як здається на перший погляд.

Звичайно, в основі творіння лежить тема чиновників їх свавілля і аморальність, але не варто забувати, що за посадами завжди стоять люди зі своїми слабкостями і пороками. Саме цю проблему і піднімає на загальний огляд М.В. Гоголь. Автор стосується заборонених тем, тих питань, які як брудну білизну не прийнято виставляти напоказ.

Дія сюжету твору “Ревізор” розгортається в провінційному повітовому місті, розташованому десь в глушині: «Та звідси, хоч три роки скачи, ні до якої держави не доїдеш». Містом N управляє городничий, який користується своїм становищем і безкарністю, творячи свавіля – розкрадаючи казну і приймаючи хабара в будь-якому еквіваленті. Що у нього, що у інших чиновників вельми своєрідне розуміння про турботу добробуту міста та його жителів.

Все сприймається крізь призму наживи, геть забувши про моральність і моральні цінності. Так, гроші, виділені на будівництво церкви, давно вкрадено. Місто знаходиться в запустінні, в лікарні брудно, пацієнти видом своїм схожі на ковалів і курять тютюн, в суді сторожі, розводять гусей і сушать речі, вчителі гримасують і корчать пики учням. Ліки не купують, в силу судження: «якщо помре, то і так помре; якщо видужає, то і так одужає », тому люди в повітовому місті« як мухи одужують». Поліцейські ж замість виконання своїх обов’язків безчинствують, пиячать і б’ють городян. Але при цьому городничий «в вірі твердий» і щонеділі відвідує церкву.

Весь цей звичний уклад життя змінює звістка про прибуття ревізора. Адміністрація міста, відчуваючи страх перед годиною розплати, хвилюючись та намагаючись приховати свої гріхи, помилково приймає за ревізора зовсім іншу людину – Хлестакова, який в комедії виступає на противагу чиновникам. Він зовсім з іншого оточення, і є нерозумним, недалеким, хвалькуватим «без царя в голові». Але саме ця безпосередність і вводить в оману представників влади міста.

Чиновники ж, звиклі судити по собі, всіляко намагаються догодити лже-ревізору і підсовують йому хабара, при цьому, не забуваючи доносити один на одного. Хлестаков же людина жадібна дуже швидко захоплюється можливістю легкої наживи, і з пристойною сумою залишає місто, залишаючи бюрократів ні з чим.
Таким чином, в Ревізорі зібрані всі можливі людські гріхи. Неспроста Микола Васильович закінчує комедію німою сценою. Тільки за допомогою такого прийому можна підвести фінальну риску, ще раз додатково підкреслити всі недоліки і особливості характеру персонажів, і вказати, на те, що будь-яке зло не залишається безкарно!
Історія написання
Ідею для сатиричної п’єси Гоголю подав О. С. Пушкін, який розповів історію про П. П. Свиньїна (видавця журнала “Вітчизняні записки”), якого прийняли за чиновника, який приїхав з ревізією.
Роботу над твором Гоголь почав у 1835 році восени. Опублікована п’єса була вже у 1836 році.      Джерело: https://dovidka.biz.ua/revizor-analiz-tvoru  

 ЗАВДАННЯ для УЧНІВ 9 класу

Перевірте свої знання з літератури     Н.В.ГОГОЛЬ "Ревізор"
http://learningapps.org/watch?app=387667
http://learningapps.org/1596818
 http://learningapps.org/1286225
http://learningapps.org/2017941

 

“Шинель” Гоголь аналіз твору (паспорт)

Автор – Микола Гоголь
Рік написання – 1841.
Літературний рід – епос
Жанр – повість.
Напрям – критичний реалізм.

Тема твору «Шинель» — це людські страждання, що заздалегідь є соціально визначеними, оскільки багато що в житті залежить від чину (посади). Трагічна доля «маленької людини» Акакія Башмачкіна. «Маленька людина» в літературі — це людина з нижчих щаблів суспільної ієрархії, яка болісно переживає власну незначущість і закомплексованість, ущемлену гордість і несправедливість. До цієї теми зверталися О.Пушкін (повість «Станційний наглядач», образ Самсона Виріна), М.Лєрмонтов (роман «Герой нашого часу», образ Максима Максимовича.)

Ідея “Шинель”. Необхідність співчуття та поваги гідні всі люди, незважаючи на їх соціальне становище. Письменник показав несправедливість і жорстокість суспільства щодо «маленьких», але чесних і сумлінних людей.

Джерело твору. Канцелярський анекдот про бідного чиновника, який захоплювався полюванням

Образи-символи. Нова шинель – символ справжнього, гідного людини життя. Втрата нової шинелі – символ втрати сенсу життя, втрата ідеї, що надихала його, дала новий сенс існуванню.
 

Головні герої “Шинель”

    Титулярний радник Акакій Акакійович Башмачкін – головний герой твору “Шинель”. Він бідний  чиновник 9 рангу. Ім’я «Акакій» перекладається як «незлобливий». Герой трохи рудуватий, з залисинами, низький, має нездоровий колір обличчя. Він так давно переписує документи, що ніхто не пам’ятає, його вік, коли він був прийнятий на роботу. Навіть його голосу ніхто не чув, за винятком прохання: залишити його і не ображати. Це слова, які він вимовляє в тих випадках, коли знущання колег заважають виконувати обов’язки. Башмачкін живе роботою.
    Кравець Петрович – був хорошим майстром. Мав дружину, любив випити. Він рябий, мав криве око;великий палець на нозі зі знівеченим нігтем. Коли пиячив, то скидав ціну;був тверезим – піднімав. Коли Башмачкін прийшов до нього лагодити шинель, він повідомив йому, що треба шити нову. І назвав ціну – 150 рублів. Петрович зшив Башмачкіну чудову шинель.
    «Значна особа» –  генерал, який нещодавно отримав звання, яке зіпсувало його. До нього звернувся Башмачкін, сподіваючись на допомогу в пошуку вкраденої шинелі. Як людина дуже сувора, він прогнав бідолаху, демонструючи свою владу. Він навіть не вслухався в проблему, а відправив бідного чиновника з кабінету, мовляв, той порядку не знає, лізе прямо до такої значної особи. Згодом він пожалкував, що так повівся й перебував у поганому настрої, навіть хотів виправити ситуацію. Але дізнався, що Башмачкін помер. Щоб відволіктися від поганих думок він збирався розважитися зі своєю коханкою Кароліною Іванівною. Через деякий час після смерті Акакія Акакійовича той повернувся до нього у вигляді мерця і зняв з нього генеральську шинель.
    Грабіжники – зняли шинель з Акакія Акакійовича. Обидва були величезні і з вусами. Один з них сказав, що шинель його, а другий приставив величезний кулак до обличчя бідного чиновника.

Сюжет повісті “Шинель”

а) Експозиція — розповідь про департамент та характер Акакія Акакійовича
б) Зав’язка – виникнення ідеї залатати стару шинель або пошити нову
в) Розвиток дії – походи Башмачкіна до кравця Петровича, аскетичне існування і мрії про майбутню шинель, пошиття нової шинелі, відвідини іменин, на яких шинель Акакія Акакійовича мала бути «сприснута»
г) Кульмінація – крадіжка нової шинелі
д) Розв’язка – безуспішні спроби Башмачкіна повернути шинель; туга героя за шинеллю і його смерть, фантастична історія про привид чиновника, який шукає свою шинель

Художні засоби “Шинель”

Автор використовує гумор, іронію, «сміх скрізь сльози», гротеск. Гротеск — тип художньої образності, який ґрунтується на химерному поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, життєподібного і карикатурного. Гротеск — найвищий ступінь комічного. Особливо яскраво виявляються сатиричні форми гротеску. За допомогою гротеску митець створює специфічний «гротескний» світ, аномальний і дивний світ, в якому реальне та нереальне несподівано постають в органічній єдності.
Реалістичні елементи:описи Петербурга, служби героя, життя чиновників, приготування і пошиття шинелі, поведінка генерала та дрібного чиновника тощо.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/shinel-analiz

 “Шинель” Гоголь аналіз твору (паспорт)

Автор –
Микола Гоголь
Рік написання – 1841.
Літературний рід – епос
Жанр – повість.
Напрям – критичний реалізм.

Тема твору «Шинель» — це людські страждання, що заздалегідь є соціально визначеними, оскільки багато що в житті залежить від чину (посади). Трагічна доля «маленької людини» Акакія Башмачкіна. «Маленька людина» в літературі — це людина з нижчих щаблів суспільної ієрархії, яка болісно переживає власну незначущість і закомплексованість, ущемлену гордість і несправедливість. До цієї теми зверталися О.Пушкін (повість «Станційний наглядач», образ Самсона Виріна), М.Лєрмонтов (роман «Герой нашого часу», образ Максима Максимовича.)

Ідея “Шинель”. Необхідність співчуття та поваги гідні всі люди, незважаючи на їх соціальне становище. Письменник показав несправедливість і жорстокість суспільства щодо «маленьких», але чесних і сумлінних людей.

Джерело твору. Канцелярський анекдот про бідного чиновника, який захоплювався полюванням

Образи-символи. Нова шинель – символ справжнього, гідного людини життя. Втрата нової шинелі – символ втрати сенсу життя, втрата ідеї, що надихала його, дала новий сенс існуванню.
 

Головні герої “Шинель”

    Титулярний радник Акакій Акакійович Башмачкін – головний герой твору “Шинель”. Він бідний  чиновник 9 рангу. Ім’я «Акакій» перекладається як «незлобливий». Герой трохи рудуватий, з залисинами, низький, має нездоровий колір обличчя. Він так давно переписує документи, що ніхто не пам’ятає, його вік, коли він був прийнятий на роботу. Навіть його голосу ніхто не чув, за винятком прохання: залишити його і не ображати. Це слова, які він вимовляє в тих випадках, коли знущання колег заважають виконувати обов’язки. Башмачкін живе роботою.
    Кравець Петрович – був хорошим майстром. Мав дружину, любив випити. Він рябий, мав криве око;великий палець на нозі зі знівеченим нігтем. Коли пиячив, то скидав ціну;був тверезим – піднімав. Коли Башмачкін прийшов до нього лагодити шинель, він повідомив йому, що треба шити нову. І назвав ціну – 150 рублів. Петрович зшив Башмачкіну чудову шинель.

    «Значна особа» –  генерал, який нещодавно отримав звання, яке зіпсувало його. До нього звернувся Башмачкін, сподіваючись на допомогу в пошуку вкраденої шинелі. Як людина дуже сувора, він прогнав бідолаху, демонструючи свою владу. Він навіть не вслухався в проблему, а відправив бідного чиновника з кабінету, мовляв, той порядку не знає, лізе прямо до такої значної особи. Згодом він пожалкував, що так повівся й перебував у поганому настрої, навіть хотів виправити ситуацію. Але дізнався, що Башмачкін помер. Щоб відволіктися від поганих думок він збирався розважитися зі своєю коханкою Кароліною Іванівною. Через деякий час після смерті Акакія Акакійовича той повернувся до нього у вигляді мерця і зняв з нього генеральську шинель.

 Грабіжники – зняли шинель з Акакія Акакійовича. Обидва були величезні і з вусами. Один з них сказав, що шинель його, а другий приставив величезний кулак до обличчя бідного чиновника.

Сюжет повісті “Шинель”

а) Експозиція — розповідь про департамент та характер Акакія Акакійовича
б) Зав’язка – виникнення ідеї залатати стару шинель або пошити нову
в) Розвиток дії – походи Башмачкіна до кравця Петровича, аскетичне існування і мрії про майбутню шинель, пошиття нової шинелі, відвідини іменин, на яких шинель Акакія Акакійовича мала бути «сприснута»
г) Кульмінація – крадіжка нової шинелі
д) Розв’язка – безуспішні спроби Башмачкіна повернути шинель; туга героя за шинеллю і його смерть, фантастична історія про привид чиновника, який шукає свою шинель
 

Художні засоби “Шинель”

Автор використовує гумор, іронію, «сміх скрізь сльози», гротеск. Гротеск — тип художньої образності, який ґрунтується на химерному поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, життєподібного і карикатурного. Гротеск — найвищий ступінь комічного. Особливо яскраво виявляються сатиричні форми гротеску. За допомогою гротеску митець створює специфічний «гротескний» світ, аномальний і дивний світ, в якому реальне та нереальне несподівано постають в органічній єдності.
Реалістичні елементи:описи Петербурга, служби героя, життя чиновників, приготування і пошиття шинелі, поведінка генерала та дрібного чиновника тощо.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/shinel-analiz

“Шинель” Гоголь переказ

Повість розповідає читачу про життя так званої «маленької людини».

Головний герой твору — Акакій Акакійович Башмачкін, бідний титулярний радник із Петербурга. Він служив у департаменті переписувачем паперів, любив свою роботу і не хотів претендувати на щось більше. Роль Башмачкіна серед колег була незначною, з нього часто знущалися його молоді колеги. Зарплата його становила 400 рублів на рік.

Одного разу Акакій Акакійович помітив, що його стара шинель (яка також була предметом знущань молодих чиновників) стала зовсім непридатною для петербурзьких морозів. Він приніс її до кравця Петровича, однак той навідріз відмовився латати «старий капот», сказавши, що треба шити нову.

Пошити нову шинель коштувало 150 рублів; Башмачкін 40 рублів уже мав, однак зібрати решту було для нього складним завданням. Акакій Акакійович зменшив видатки: вечорами перестав пити чай; намагався ходити навшпиньки, щоб не стерлися черевики; рідше віддавав прачці білизну на прання, вдома ж носив лише халат, аби не зношувати одяг; для економії свічок відмовився навіть від улюбленого заняття — переписування вдома.

Через півроку, коли Башмачкіну видали премію більшу, ніж він очікував, вони разом з Петровичем відправилися за матеріалом для нової шинелі, яку кравець і зшив за декілька днів.

Наступного ранку Акакій Акакійович прийшов до департаменту в новій шинелі. Усі почали його вітати й хвалити, а помічник столоначальника запросив весь департамент разом із Башмачкіним на іменини. Коли після півночі титулярний радник повертався додому, до нього підійшло декілька людей «з вусами», а один із вигуком «А шинель же моя!» (рос. «А ведь шинель-то моя!») зняв із Акакія Акакійовича шинель.

Господиня квартири, яку знімав Башмачкін, порадила звернутися до приватного пристава, однак це не допомогло. Наступного дня Акакій Акакійович прийшов на роботу в старій шинелі, і його колеги в депертаменті порадили звернутися до «значної особи», генерала, посада якого в повісті не вказана. «Значна особа», який у глибині душі був доброю людиною, але самостверджувався вивищуванням над молодшими за званням, накричав на титулярного радника так, що той «вийшов, нічого не пам’ятаючи».

Від морозної вітряної погоди та поганого одягу Акакій Акакійович застудився і помер за декілька днів у лихоманці.

З тих пір у Петербурзі почав з’являтися привид «у вигляді чиновника», в якому хтось впізнав Башмачкіна. Привид стягував з перехожих їхні шинелі. Одного разу через місця, де водився привид, проїжджала «значна особа». Із криком «Твоя шинель мені й потрібна!» (рос. «Твоей-то шинели мне и нужно!») привид стягнув шинель із плеч генерала, після чого зник і більше не з’являвся.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/shinel-perekaz

 

 Оноре де Бальзак хронологічна таблиця

20 травня 1799 Оноре де Бальзак народився в м Тур. Франція

1807-1813 роки – Бальзак навчався в Вандомському коледжі, і саме тут проявилася його любов до літератури.

1814 – переїхав з батьком в Париж, навчався в приватних установах.

1816 – вільний слухач юридичного факультету, одночасно працював писарем у нотаріуса,

1819 – отримав диплом юриста, працював за фахом недовго, хотів писати

1821 Бальзак жив у Мансарді, почав першу невдалу спробу писати, це була трагедія у віршах «Кромвель». Писав і видавав під псевдонімами різні гостросюжетні романи і кодекси світської поведінки. Деякі з них були видані під псевдонімом Ораса де Сент-Обрена.

1829 – вийшов перший його роман «Шуани»

1830 – «Сцени приватного життя», роман «Еліксир довголіття»; повість «Гобсек»

1831 – пише роман «Шагренева шкіра», починає роман «Тридцятирічна жінка»

1840 – свої твори Бальзак об’єднав в епопею «Людська комедія», де описані всі стани тодішньої Франції, і не тільки міське життя, а й життя провінцій і сіл.

2 березня 1850 вінчається в місті Бердичеві з Евеліною Ганською (з якою познайомився в 1832 році)

1847-1850 рр. жив з дружиною у Верхівні (Житомирська область).

4 серпня 1850 Оноре де Бальзак помер.

 

“Гобсек” аналіз (паспорт)

Автор – Оноре де Бальзак

Рік написання – 1830

Жанр - повість

Літературний рід – епос

Стиль – реалізм

Тема: зображення впливу «золотого мішка» на внутрішній світ людини.

Ідея: гроші – не винні, оскільки вони тільки умовність, яку вигадали люди; важливо хто ними володіє та з якою метою використовує.

Конфлікт: почуття – розум, буржуазне суспільство – талановита особистість.

Головні герої:

Адвокат та нотаріус Дервіль – чесна і порядна людина

лихвар Гобсек – розважливий, скупий, але по-своєму справедливий.

багата віконтеса де Гранльє та її донька Камілла (закохана в Ернеста де Ресто),

Анастазі де Ресто – красива, знатна дама, дружина графа де Ресто. 

граф де Ресто – знатний пан, батько сімейства, обдурений чоловік.

Ернест де Ресто – старший син графа де Ресто, спадкоємець його статків.

Максим де Трай – марнотратний гульвіса, молодий коханець графині де Ресто.

швея Фанні Мальво

    Дія у повісті відбувається взимку у 1829—1830р. Це Франція періоду останніх років правління Бурбонів напередодні Липневої буржуазної революції 1830 р.

Композиція. Рамкова композиція: оповідання в оповіданні. Адвокат Дервіль розповідає графині де Гранльє історію, яка стосується самого початку його кар’єри і може змінити погляд вищого кола паризького суспільства на положення Ернеста де Ресто, в якого закохана Камілла де Гранльє.

Твір входить до «Етюдів про звичаї» («Сцени приватного життя »). Тут змальоване соціальне явище («влада золота», яка стає найголовнішою у суспільстві), досліджена “історія людського серця” (втрата істинних життєвих орієнтирів Гобсеком) та “історія суспільства” (в якому «золото — духовна сутність»).

 

“Гобсек” елементи сюжету

    Експозиція — вечір у домі віконтеси де Гранльє;

    Зав’‎язка — втручання у бесіду адвоката Дервіля;

    Розвиток дії — розповідь Дервіля про Гобсека;

    Кульмінація — монолог Гобсека про золото;

    Розв’‎язка — смерть Гобсека і пом’‎якшення віконтеси щодо графа де Ресто

 

Риси реалізму та романтизму у повісті “Гобсек”

Риси реалізму	Риси романтизму
опис життя Франції 1829-1830 рр. (історична конкретика); точність деталей; докладний опис фінансових дій; типовість ситуацій; соціально-побутова характеристика героїв.	самотність головного героя; минуле Гобсека – загадка; Гобсек – сильна та незвичайна особистість; грандіозні масштаби діяльності Гобсека; винятковий розум Гобсека, його романтичний світогляд.

        

“Гобсек” проблематика

“Гобсек” аудіокнига (скорочено)

 

https://www.youtube.com/watch?v=XkUFIDipNAo&t=1s

 

Джерело: https://dovidka.biz.ua/gobsek-analiz

 

 
ТЕСТ виконати

 https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1030553

Завдання контролю знань. О.Бальзак "ГОБСЕК"

 

Завдання № 1.  Деякі літературознавці дорікають Бальзака в тому, що він із захопленням зображував людську ницість і не відчував огиди до підлості.
Даючи оцінку повісті «Гобсек», доведіть несправедливість цих закидів.

............................................................................................................

Завдання  № 2. Дервіль говорить про Гобсека: «У ньому живуть дві істоти: скнара і філософ, підла істота і піднесена». Чи правий Дервіль? Чому він дав Гобсеку подвійну оцінку? 

.....................................................................................................................................................

Завдання № 3. У молодості, вислухавши сповідь Гобсека, Дервіль з жахом думав: «Невже все зводиться до грошей?» Яка відповідь дає це питання зміст повісті?
.................................................. .................................................. .................................................. ........
Завдання № 4. Читачеві відомі лише окремі фрагменти біографії Гобсека. Чи можна по них відтворити все його життя? Як вона прожита, в ім'я чого? З якою метою Бальзак використав композиційний прийом «оповідання»?

.................................................................................................................................................................

  Завдання № 5. Гобсек каже Дервілю: «І я подумав: ось що жене до мене знатних панів. Ось що змушує їх пристойно красти мільйони, продавати свою батьківщину. Щоб не забруднити лакованих чобіток, походжаючи пішки, важливий пан і кожен, хто прагне наслідувати його, готові з головою поринути в бруд».
Знайдіть у повісті інші висловлювання Гобсека, рівні за силою викриття цих слів. Чи засуджує Гобсек закони та мораль буржуазного світу? Як висловив автор своє власне ставлення до вад сучасного йому суспільства?

..............................................................................................................................................................

Завдання № 6. Бальзак пише про свого героя: «Прізвище у нього з волі випадку... було дуже дивним — Гобсек (Живоглот)».
Чи трапляється вибір прізвища героя? Чи виражає портрет Гобсека його сутність? Яка вона на вашу думку? Чи справді Гобсек володіє світом?
.................................................. .................................................. .................................................. .......
Завдання № 7. Чому Бальзак, відкинувши початковий благополучний кінець, зображує Гобсека старим, що вижили з розуму, патологічним скупцем?
.................................................. .................................................. .................................................. ......
Завдання № 8. Основу повісті становить трагічна історія людини, яка не знайшла шляху до щастя, сенсу життя. Які почуття викликає Гобсек: співчуття, зневага, огида? Чому?

............................................................................................................................................................

Завдання № 9. Одночасно (1830 р.) Бальзак і Пушкін створюють своїх «скупих». У чому близькість образів барона (з «Маленької трагедії» А. С. Пушкіна «Скупий лицар») та Гобсека? Дайте їхню порівняльну характеристику (інтер'єр, портрет, ставлення до грошей, людей).