Автор – Микола Гоголь
Рік написання – 1835
Жанр – комедія соціально-сатиричної спрямованості.
Напрямок – реалізм
Тема – пороки суспільства, чиновництво і його беззаконня, лицемірство, духовна бідність, загальнолюдська дурість.
Основна думка п’єси – думка про неминучу духовну відплату, яку повинен очікувати кожен чоловік. За основну думку можна взяти цитату: “На дзеркало нема чого нарікати, коли пика крива”.
Чиновники і відомі діячі здебільшого поводяться неналежно (наприклад, беруть хабарі) і лише з приїздом високопоставленої особи починають прикривати свої грішки.
Проблематика твору “Ревізор”
– чинопочитан
– морально-етична проблематика.
“Ревізор” композиція
Зав’язка. Звістка про приїзд ревізора.
Розвиток дії.
1. Розпорядження Городничого чиновникам. Новина з готелю.
2. Візит Городничого в готель.
3. Огляд Хлестаковима богоугодних закладів. Хлестаков в будинку Городничого.
4. Парад чиновників і скаржників.
5. Сватання Хлестакова.
Кульмінація. Брехня Хлестакова і торжество Городничого.
Розв’язка. Лист Хлестакова Тряпічкіну. Звістка про приїзд справжнього ревізора.
Головні герої твору “Ревізор”:
- -Антон Антонович Сквозник-Дмухановський, городничий
- Марія Антонівна, його дочка
- Лука Лукич Хлопов, доглядач училищ.
- Дружина його.
- Аммос Федорович Ляпкин-Тяпкін, суддя.
- Артемій Пилипович Суниця, піклувальник богоугодних закладів.
- Іван Кузьмич Шпекин, поштмейстер.
- Петро Іванович Добчинський, Петро Іванович Бобчинський – міські поміщики.
- Іван Олександрович Хлестаков, чиновник з Петербурга.
- Осип, слуга його.
- Християн Іванович Гібнер, повітовий лікар.
- Федір Іванович Люлюков, Іван Лазаревич Растаковскій, Степан Іванович Коробкін – відставні чиновники, почесні особи в місті.
- Степан Ілліч Уховертов, приватний пристав.
- Свистунов, Пуговіцин, Держиморда – поліцейські.
- Абдулін, купець.
«Ревізор» справді геніальний твір М. В. Гоголя, немає людини, яка б не чула фразу: «До нас їде ревізор». Комедію написано легко в жанрі гротеску і тому читається швидко, із задоволенням і невимушено. Але, незважаючи на всю простоту викладу п’єси, питання, які піднімає автор і глибина творіння не так проста, як здається на перший погляд.
Звичайно, в основі творіння лежить тема чиновників їх свавілля і аморальність, але не варто забувати, що за посадами завжди стоять люди зі своїми слабкостями і пороками. Саме цю проблему і піднімає на загальний огляд М.В. Гоголь. Автор стосується заборонених тем, тих питань, які як брудну білизну не прийнято виставляти напоказ.
Дія сюжету твору “Ревізор” розгортається в провінційному повітовому місті, розташованому десь в глушині: «Та звідси, хоч три роки скачи, ні до якої держави не доїдеш». Містом N управляє городничий, який користується своїм становищем і безкарністю, творячи свавіля – розкрадаючи казну і приймаючи хабара в будь-якому еквіваленті. Що у нього, що у інших чиновників вельми своєрідне розуміння про турботу добробуту міста та його жителів.
Все сприймається крізь призму наживи, геть забувши про моральність і моральні цінності. Так, гроші, виділені на будівництво церкви, давно вкрадено. Місто знаходиться в запустінні, в лікарні брудно, пацієнти видом своїм схожі на ковалів і курять тютюн, в суді сторожі, розводять гусей і сушать речі, вчителі гримасують і корчать пики учням. Ліки не купують, в силу судження: «якщо помре, то і так помре; якщо видужає, то і так одужає », тому люди в повітовому місті« як мухи одужують». Поліцейські ж замість виконання своїх обов’язків безчинствують, пиячать і б’ють городян. Але при цьому городничий «в вірі твердий» і щонеділі відвідує церкву.
Весь цей звичний уклад життя змінює звістка про прибуття ревізора. Адміністрація міста, відчуваючи страх перед годиною розплати, хвилюючись та намагаючись приховати свої гріхи, помилково приймає за ревізора зовсім іншу людину – Хлестакова, який в комедії виступає на противагу чиновникам. Він зовсім з іншого оточення, і є нерозумним, недалеким, хвалькуватим «без царя в голові». Але саме ця безпосередність і вводить в оману представників влади міста.
Чиновники ж, звиклі судити по собі, всіляко намагаються догодити лже-ревізору і підсовують йому хабара, при цьому, не забуваючи доносити один на одного. Хлестаков же людина жадібна дуже швидко захоплюється можливістю легкої наживи, і з пристойною сумою залишає місто, залишаючи бюрократів ні з чим.
Таким чином, в Ревізорі зібрані всі можливі людські гріхи. Неспроста Микола Васильович закінчує комедію німою сценою. Тільки за допомогою такого прийому можна підвести фінальну риску, ще раз додатково підкреслити всі недоліки і особливості характеру персонажів, і вказати, на те, що будь-яке зло не залишається безкарно!
Історія написання
Ідею для сатиричної п’єси Гоголю подав О. С. Пушкін, який розповів історію про П. П. Свиньїна (видавця журнала “Вітчизняні записки”), якого прийняли за чиновника, який приїхав з ревізією.
Роботу над твором Гоголь почав у 1835 році восени. Опублікована п’єса була вже у 1836 році. Джерело: https://dovidka.biz.ua/revizor-analiz-tvoru
ЗАВДАННЯ для УЧНІВ 9 класу
Перевірте свої знання з літератури Н.В.ГОГОЛЬ "Ревізор"
http://learningapps.org/watch?app=387667
http://learningapps.org/1596818
http://learningapps.org/1286225
http://learningapps.org/2017941
“Шинель” Гоголь аналіз твору (паспорт)
Автор – Микола Гоголь
Рік написання – 1841.
Літературний рід – епос
Жанр – повість.
Напрям – критичний реалізм.
Тема твору «Шинель» — це людські страждання, що заздалегідь є соціально визначеними, оскільки багато що в житті залежить від чину (посади). Трагічна доля «маленької людини» Акакія Башмачкіна. «Маленька людина» в літературі — це людина з нижчих щаблів суспільної ієрархії, яка болісно переживає власну незначущість і закомплексованість, ущемлену гордість і несправедливість. До цієї теми зверталися О.Пушкін (повість «Станційний наглядач», образ Самсона Виріна), М.Лєрмонтов (роман «Герой нашого часу», образ Максима Максимовича.)
Ідея “Шинель”. Необхідність співчуття та поваги гідні всі люди, незважаючи на їх соціальне становище. Письменник показав несправедливість і жорстокість суспільства щодо «маленьких», але чесних і сумлінних людей.
Джерело твору. Канцелярський анекдот про бідного чиновника, який захоплювався полюванням
Образи-символи. Нова шинель – символ справжнього, гідного людини життя. Втрата нової шинелі – символ втрати сенсу життя, втрата ідеї, що надихала його, дала новий сенс існуванню.
Головні герої “Шинель”
Титулярний радник Акакій Акакійович Башмачкін – головний герой твору “Шинель”. Він бідний чиновник 9 рангу. Ім’я «Акакій» перекладається як «незлобливий». Герой трохи рудуватий, з залисинами, низький, має нездоровий колір обличчя. Він так давно переписує документи, що ніхто не пам’ятає, його вік, коли він був прийнятий на роботу. Навіть його голосу ніхто не чув, за винятком прохання: залишити його і не ображати. Це слова, які він вимовляє в тих випадках, коли знущання колег заважають виконувати обов’язки. Башмачкін живе роботою.
Кравець Петрович – був хорошим майстром. Мав дружину, любив випити. Він рябий, мав криве око;великий палець на нозі зі знівеченим нігтем. Коли пиячив, то скидав ціну;був тверезим – піднімав. Коли Башмачкін прийшов до нього лагодити шинель, він повідомив йому, що треба шити нову. І назвав ціну – 150 рублів. Петрович зшив Башмачкіну чудову шинель.
«Значна особа» – генерал, який нещодавно отримав звання, яке зіпсувало його. До нього звернувся Башмачкін, сподіваючись на допомогу в пошуку вкраденої шинелі. Як людина дуже сувора, він прогнав бідолаху, демонструючи свою владу. Він навіть не вслухався в проблему, а відправив бідного чиновника з кабінету, мовляв, той порядку не знає, лізе прямо до такої значної особи. Згодом він пожалкував, що так повівся й перебував у поганому настрої, навіть хотів виправити ситуацію. Але дізнався, що Башмачкін помер. Щоб відволіктися від поганих думок він збирався розважитися зі своєю коханкою Кароліною Іванівною. Через деякий час після смерті Акакія Акакійовича той повернувся до нього у вигляді мерця і зняв з нього генеральську шинель.
Грабіжники – зняли шинель з Акакія Акакійовича. Обидва були величезні і з вусами. Один з них сказав, що шинель його, а другий приставив величезний кулак до обличчя бідного чиновника.
Сюжет повісті “Шинель”
а) Експозиція — розповідь про департамент та характер Акакія Акакійовича
б) Зав’язка – виникнення ідеї залатати стару шинель або пошити нову
в) Розвиток дії – походи Башмачкіна до кравця Петровича, аскетичне існування і мрії про майбутню шинель, пошиття нової шинелі, відвідини іменин, на яких шинель Акакія Акакійовича мала бути «сприснута»
г) Кульмінація – крадіжка нової шинелі
д) Розв’язка – безуспішні спроби Башмачкіна повернути шинель; туга героя за шинеллю і його смерть, фантастична історія про привид чиновника, який шукає свою шинель
Художні засоби “Шинель”
Автор використовує гумор, іронію, «сміх скрізь сльози», гротеск. Гротеск — тип художньої образності, який ґрунтується на химерному поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, життєподібного і карикатурного. Гротеск — найвищий ступінь комічного. Особливо яскраво виявляються сатиричні форми гротеску. За допомогою гротеску митець створює специфічний «гротескний» світ, аномальний і дивний світ, в якому реальне та нереальне несподівано постають в органічній єдності.
Реалістичні елементи:описи Петербурга, служби героя, життя чиновників, приготування і пошиття шинелі, поведінка генерала та дрібного чиновника тощо.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/shinel-analiz
Автор –
Микола Гоголь
Рік написання – 1841.
Літературний рід – епос
Жанр – повість.
Напрям – критичний реалізм.
Тема твору «Шинель» — це людські страждання, що заздалегідь є соціально визначеними, оскільки багато що в житті залежить від чину (посади). Трагічна доля «маленької людини» Акакія Башмачкіна. «Маленька людина» в літературі — це людина з нижчих щаблів суспільної ієрархії, яка болісно переживає власну незначущість і закомплексованість, ущемлену гордість і несправедливість. До цієї теми зверталися О.Пушкін (повість «Станційний наглядач», образ Самсона Виріна), М.Лєрмонтов (роман «Герой нашого часу», образ Максима Максимовича.)
Ідея “Шинель”. Необхідність співчуття та поваги гідні всі люди, незважаючи на їх соціальне становище. Письменник показав несправедливість і жорстокість суспільства щодо «маленьких», але чесних і сумлінних людей.
Джерело твору. Канцелярський анекдот про бідного чиновника, який захоплювався полюванням
Образи-символи. Нова шинель – символ справжнього, гідного людини життя. Втрата нової шинелі – символ втрати сенсу життя, втрата ідеї, що надихала його, дала новий сенс існуванню.
Головні герої “Шинель”
Титулярний радник Акакій Акакійович Башмачкін – головний герой твору “Шинель”. Він бідний чиновник 9 рангу. Ім’я «Акакій» перекладається як «незлобливий». Герой трохи рудуватий, з залисинами, низький, має нездоровий колір обличчя. Він так давно переписує документи, що ніхто не пам’ятає, його вік, коли він був прийнятий на роботу. Навіть його голосу ніхто не чув, за винятком прохання: залишити його і не ображати. Це слова, які він вимовляє в тих випадках, коли знущання колег заважають виконувати обов’язки. Башмачкін живе роботою.
Кравець Петрович – був хорошим майстром. Мав дружину, любив випити. Він рябий, мав криве око;великий палець на нозі зі знівеченим нігтем. Коли пиячив, то скидав ціну;був тверезим – піднімав. Коли Башмачкін прийшов до нього лагодити шинель, він повідомив йому, що треба шити нову. І назвав ціну – 150 рублів. Петрович зшив Башмачкіну чудову шинель.
«Значна особа» – генерал, який нещодавно отримав звання, яке зіпсувало його. До нього звернувся Башмачкін, сподіваючись на допомогу в пошуку вкраденої шинелі. Як людина дуже сувора, він прогнав бідолаху, демонструючи свою владу. Він навіть не вслухався в проблему, а відправив бідного чиновника з кабінету, мовляв, той порядку не знає, лізе прямо до такої значної особи. Згодом він пожалкував, що так повівся й перебував у поганому настрої, навіть хотів виправити ситуацію. Але дізнався, що Башмачкін помер. Щоб відволіктися від поганих думок він збирався розважитися зі своєю коханкою Кароліною Іванівною. Через деякий час після смерті Акакія Акакійовича той повернувся до нього у вигляді мерця і зняв з нього генеральську шинель.
Грабіжники – зняли шинель з Акакія Акакійовича. Обидва були величезні і з вусами. Один з них сказав, що шинель його, а другий приставив величезний кулак до обличчя бідного чиновника.
Сюжет повісті “Шинель”
б) Зав’язка – виникнення ідеї залатати стару шинель або пошити нову
в) Розвиток дії – походи Башмачкіна до кравця Петровича, аскетичне існування і мрії про майбутню шинель, пошиття нової шинелі, відвідини іменин, на яких шинель Акакія Акакійовича мала бути «сприснута»
г) Кульмінація – крадіжка нової шинелі
д) Розв’язка – безуспішні спроби Башмачкіна повернути шинель; туга героя за шинеллю і його смерть, фантастична історія про привид чиновника, який шукає свою шинель
Художні засоби “Шинель”
Автор використовує гумор, іронію, «сміх скрізь сльози», гротеск. Гротеск — тип художньої образності, який ґрунтується на химерному поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, життєподібного і карикатурного. Гротеск — найвищий ступінь комічного. Особливо яскраво виявляються сатиричні форми гротеску. За допомогою гротеску митець створює специфічний «гротескний» світ, аномальний і дивний світ, в якому реальне та нереальне несподівано постають в органічній єдності.
Реалістичні елементи:описи Петербурга, служби героя, життя чиновників, приготування і пошиття шинелі, поведінка генерала та дрібного чиновника тощо.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/shinel-analiz
“Шинель” Гоголь переказ
Повість розповідає читачу про життя так званої «маленької людини».
Головний герой твору — Акакій Акакійович Башмачкін, бідний титулярний радник із Петербурга. Він служив у департаменті переписувачем паперів, любив свою роботу і не хотів претендувати на щось більше. Роль Башмачкіна серед колег була незначною, з нього часто знущалися його молоді колеги. Зарплата його становила 400 рублів на рік.
Одного разу Акакій Акакійович помітив, що його стара шинель (яка також була предметом знущань молодих чиновників) стала зовсім непридатною для петербурзьких морозів. Він приніс її до кравця Петровича, однак той навідріз відмовився латати «старий капот», сказавши, що треба шити нову.
Пошити нову шинель коштувало 150 рублів; Башмачкін 40 рублів уже мав, однак зібрати решту було для нього складним завданням. Акакій Акакійович зменшив видатки: вечорами перестав пити чай; намагався ходити навшпиньки, щоб не стерлися черевики; рідше віддавав прачці білизну на прання, вдома ж носив лише халат, аби не зношувати одяг; для економії свічок відмовився навіть від улюбленого заняття — переписування вдома.
Через півроку, коли Башмачкіну видали премію більшу, ніж він очікував, вони разом з Петровичем відправилися за матеріалом для нової шинелі, яку кравець і зшив за декілька днів.
Наступного ранку Акакій Акакійович прийшов до департаменту в новій шинелі. Усі почали його вітати й хвалити, а помічник столоначальника запросив весь департамент разом із Башмачкіним на іменини. Коли після півночі титулярний радник повертався додому, до нього підійшло декілька людей «з вусами», а один із вигуком «А шинель же моя!» (рос. «А ведь шинель-то моя!») зняв із Акакія Акакійовича шинель.
Господиня квартири, яку знімав Башмачкін, порадила звернутися до приватного пристава, однак це не допомогло. Наступного дня Акакій Акакійович прийшов на роботу в старій шинелі, і його колеги в депертаменті порадили звернутися до «значної особи», генерала, посада якого в повісті не вказана. «Значна особа», який у глибині душі був доброю людиною, але самостверджувався вивищуванням над молодшими за званням, накричав на титулярного радника так, що той «вийшов, нічого не пам’ятаючи».
Від морозної вітряної погоди та поганого одягу Акакій Акакійович застудився і помер за декілька днів у лихоманці.
З тих пір у Петербурзі почав з’являтися привид «у вигляді чиновника», в якому хтось впізнав Башмачкіна. Привид стягував з перехожих їхні шинелі. Одного разу через місця, де водився привид, проїжджала «значна особа». Із криком «Твоя шинель мені й потрібна!» (рос. «Твоей-то шинели мне и нужно!») привид стягнув шинель із плеч генерала, після чого зник і більше не з’являвся.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/shinel-perekaz
Комментариев нет:
Отправить комментарий